Проповідь у неделю після Теофанії 25.01.2026 Берген. Мф.4.12-17, Лк.19.1-10 В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. У неділю після Хрещення Господнього Церква пропонує

З святом Водохреща, дорогі друзі!
Сьогодні святкова літургія починається о 10.00
Після служби йдемо до моря й освячуємо воду.
А після того запрошуємо усіх на святковий обід!
@alle

Сьогодні завершено святительський ряд нашого іконостаса новонаписаним образом — «Спас у Силах». Саме цей образ традиційно вінчає верхню частину святительського чину, підсумовуючи його богословський зміст: Христос — Глава Церкви, у небесній славі та силі, перед Яким предстоїть собор святих.

Ікона написана за зразком «Спаса у Силах» з іконостаса Успенського собору Кирило-Білозерського монастиря — видатного пам’ятника кінця XV століття. Цей іконостас належить до ранніх багатоярусних ансамблів, у яких чітко сформувалася структура: місцевий ряд, святительський чин, деісис і верхні яруси, що відкривають перспективу Небесної Церкви. Його іконографія глибоко вкорінена у візантійській традиції та спадщині Київської Русі, де образ Христа у славі розумівся не як декоративний, а як есхатологічний і літургійний центр усього храмового простору.

Скромно захоплюємося майстерністю іконописця, точністю композиції та внутрішньою зібраністю образу. Для нас ця ікона — не лише завершення ряду, але й важливе духовне підсумування всієї праці над іконостасом.

Хліби типу Roggen Vollkornbrot Super-Grob, описані в третьому томі серії «Schrot, Korn & Pumpernickel» (AGF, Детмольд), випікаються зі 100% житнього тіста на основі особливо грубо змеленого жита. Така тістова маса є важкою, вологою і дуже щільною, тому прогрівається повільно.

Якщо поставити її в піч на звичайні «пшеничні» температури, 250–270 °C, скоринка миттєво схопиться, потемніє і жорстко «запечатає» поверхню. М’якуш при цьому залишається недопеченим і липким, бо тепло не встигає пройти крізь затверділу скоринку.

Тому обирають м’який режим близько 190 °C. Це не смаження, а повільне і глибоке прогрівання. Тепло рівномірно проникає до центру і дає грубим частинкам зерна час набухнути та повністю желатинізуватися. У результаті формується стабільний, щільний житній м’якуш без сирих ділянок. Цукристі речовини повільно карамелізуються, утворюючи гарну каштаново-коричневу скоринку без гіркоти.

Такому хлібу потрібне визрівання. Одразу після випічки смак може здаватися різким, але вже наступного дня стає збалансованим: яскрава кислотність зменшується, а глибокі солодові ноти й аромат ферментації виходять на перший план. Щільна структура і закваска, що знижує вміст фітинової кислоти, роблять цей хліб справжнім «суперфудом»: він дає тривалу енергію і зберігається свіжим упродовж кількох тижнів.

Roggen Vollkornbrot Super-Grob — це хліб, що вимагає терпіння, але щедро віддячує смаком і поживністю. Приходьте на богослужіння завтра!
Як завжди, пожертва за хліб йде на допомогу українським біженцям та на благодійні справи.

Святині Богородичного циклу в нашому храмі

Зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, дорогі брати і сестри!
Погляньте, яка особлива ікона прикрашає наш храм: написана у 2021 році, вона разом з іконою Успіння є центром парафіяльного життя.

Ікона «Покров» із Кижів

Серед ікон другої половини XVI — початку XVII століть, що входили до убранства кижських храмів, особливе місце посідає ікона «Покров». У XIX–XX століттях цей твір знаходився у Покровській церкві й з 1826 року згадувався в її описях. Є підстави вважати, що первісно ікона була створена для іконостаса Преображенської церкви: писцева книга 1628–1629 рр. фіксує, що храмова ікона Покровської церкви мала мальований фон, натомість однойменна ікона Преображенської — золотий, що відповідає збереженому пам’ятнику; реставраційні дослідження підтвердили первісність цього фону.

Наш кижський «Покров» належить до північного та новгородського кола XVI–XVII ст.: багатофігурність, розвинений архітектурний фон, зосереджене спільне предстояння святих перед Богоматір’ю. На тлі — семиглавий храм, дзвіниця, палата. Внутрішній контур омофора з боковими групами творить силует, що нагадує Євхаристійну Чашу. Манера письма — скорописна, експресивна; колорит поєднує чисті жовті, червоні, білі тони з водянисто-зеленими відтінками. Це один із найвиразніших зразків північного мистецтва Русі на зламі XVI–XVII століть.

Ікона Діонісія «Положення ризи і пояса у Влахернах»

Окремо в нашому храмі шанується копія ікони «Положення ризи і пояса Пресвятої Богородиці у Влахернах» (ізвід Діонісія). Це не «Покров», а літургійна пам’ять про занесення святинь Богоматері до Влахернського храму в Константинополі. У центрі — ковчег зі святинями, довкола — святителі та клір; Богородиця тут не являється з омофором, але сакраментально присутня через святині, що сприймалися як видимий знак Її постійного заступництва. Саме з цієї влахернської пам’яті на Русі пізніше виріс окремий празник Покрова з власною іконографією.

Кемське «хмарне» Успіння

Третя святиня — ікона Успіння так званого «хмарного» типу: Богородиця на ложі; над Нею у сяйві — Христос, що приймає Її душу-немовля; апостолів зображено на хмарах, ангели, небесні сили в концентричних колах підкреслюють урочистість. Цей образ відкриває богословську логіку цілого успенського циклу: від успіння та прославлення Приснодіви → через шанування Її риз і пояса у Влахернах → до явленого небесного покрову над Церквою.

Єдність «успенського циклу»

Три ікони нашого храму — Успіння, Положення ризи і пояса у Влахернах (Діонісій) та Кижський «Покров» — творять цілісну богословсько-іконографічну послідовність:
успіння і прославлення → святині як знак присутності → Покров як досвід заступництва.

Український вимір і лаври

Східнослов’янська, а особливо українська традиція сприйняла Покров як символ народної та воїнської ідентичності. Дмитро Яворницький засвідчив:
«У запорожців Покрова була святом загальним, все­козацьким, і Покровська церква на Січі становила духовний центр усього війська»
(*Історія запорозьких козаків*, т. II, 1895, с. 264).

І далі:
«У самій середині Січі, посеред площі, стояла церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, найбільше шанована й найбільш відвідувана з усіх церков запорозьких»
(там само, с. 265).

Покров і споріднені свята глибоко вкорінені в осередках українського чернецтва — лаврах:

Києво-Печерська лавра: Успенський собор — серце богородичного культу; тут «успенський цикл» має повноту літургійного життя.
Почаївська Успенська лавра: чудотворний образ Богородиці й жива побожність, що традиційно мислить Її як Покровительку.
Унівська лавра (греко-католицька): галицький центр почитання Пресвятої Діви як Заступниці всієї землі.
Святогірська Успенська лавра: розташована на крейдяних горах над річкою Сіверський Донець; головний храм — Успенський; історія обителі нерозривна з досвідом Її заступництва.

Саме в таких осередках — від Дніпрових круч до крейдяних круч Сіверського Дінця — іконографія Успіння, Влахернських святинь і Покрова з’єднує літургію, мистецтво й національну пам’ять.

Отже, Кемське «хмарне» Успіння, Діонісієве «Положення ризи і пояса у Влахернах» та Кижський «Покров» у нашому храмі — це триєдиний свідок того, що Пресвята Богородиця **присутня, захищає і веде Свої християнські народи крізь віки.

У суботу в парафії малювали діти й дорослі! Подивіться, скільки краси в малюнках! Наступна зустріч, так само, у суботу о 13.00. Приходьте самі й приводьте друзів. Тут ви маєте гарну нагоду навчитись малювати!

Друзі, ще одна ікона готова для нашого іконостасу - ікона Св.Хальварда! Подивіться на наших святих норвезьких зуступників. Яка краса! Святі Хальварде й Сунніво, моліть Бога

Шановні друзі, Парафіяльна рада Богоявленської парафії відкриває навчальний рік з чудової пропозиції.
Для дітей віком з 8 до 12 років по суботах буде проводитись курс з живопису. Авторка курсу Тетяна Мазуренко.
Курс безкоштовний для членів українських Спілок Норвегії.
Матеріали курсу (фарби, канвас, тощо) також надаються безкоштовно.
Перше заняття в суботу 6 вересня о 13.00 в церкві за адресою Grimstadvegen 38 5252 Søreidgrend. Бажаючі можуть записатися по телефону 41184994.

Шановні друзі, вітаю вас із Днем Незалежності України!

Незалежність – це не просто урочистий звук слів, які ми промовляємо. Це підвалини буття нашої держави, її духовна й історична основа. На особистому рівні воля є найголовнішим даром, через який визначаються наші стосунки з Богом: адже без свободи неможлива ані справжня любов, ані щире служіння.

Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за незалежність Батьківщини, і тих, хто нині боронить її свободу. Нехай Господь благословить Україну, дарує мир і силу нашому народові, щоб у вірі та єдності ми могли будувати гідне майбутнє.

З святом Святого Преображення Господнього, друзі!