Дияконські двері для нашого іконостаса готові!

Минулої неділі ми встановили велику ікону святого архідиякона Лаврентія. Ця велика ікона — дияконські двері — є парною до ікони святого архідиякона Стефана, написаної раніше.

Дияконські двері та образ святого архідиякона Лаврентія

У православному храмі по обидва боки від Царських врат розташовані бічні входи до вівтаря — дияконські двері. Через них диякон виходить для виголошення єктеній, здійснює малі літургійні переміщення, служить при жертовнику. Це двері служіння. Якщо Царські врата пов’язані з євхаристійною тайною і явленням Христа, то дияконські — з діяльним служінням Церкви.

Саме тому на них традиційно зображають святих дияконів і архідияконів — тих, хто став образом жертовного служіння. Одним із найпоширеніших є образ святого архідиякона Лаврентія.

Святий Лаврентій († 258, Рим) був архідияконом Римської Церкви за папи Сикста ІІ. Він завідував церковною скарбницею та служінням убогим. Коли під час гонінь від нього вимагали видати «скарби Церкви», він привів до влади убогих і сказав: ось справжній скарб. За це він прийняв мученицьку смерть.

В іконографії його зображають у дияконському стихарі з орарем — знаком літургійного служіння. Часто в його руках кадило або хрест, а також решітка — знаряддя мучеництва. Але важливішим за зовнішні атрибути є внутрішній зміст образу: поєднання вівтаря і милосердя.

Розміщення Лаврентія на дияконських дверях — це богословське свідчення. Диякон виходить із вівтаря до народу, і його служіння не обмежується богослужінням. Воно продовжується в турботі про убогих, у жертві, у вірності Христові до кінця.

Таким чином, дияконські двері нагадують: літургія не замикається у вівтарі. Вона розкривається в любові, яка стає подвигом.