Чудово 👍
Я зробив повний переклад вашого правильного тексту українською, залишивши усю структуру (HTML-теги, посилання, зображення). Ви зможете вставити це безпосередньо у сайт.

—

“`html

Правосла́вна Це́рква — одна з найбільших християнських церков у світі.
Наразі в Норвегії зареєстровано велику кількість парафій різних патріархатів, серед них є Румунський, Сербський, Константинопольський, Антіохійський, Болгарський та інші.
Наш Богоявленський прихід – другий за величиною прихід у Бергені – був заснований ініціативною групою ще у далекому 2004 році. Перше богослужіння у Бергені відбулося 19 січня 2004 року. Богослужіння звершував священник Ставангерської парафії ієрей Михаїл Селявкін.

21 жовтня Богоявленський прихід був зареєстрований у норвезькому реєстрі організацій із реєстраційним номером 987227370.

З 21 серпня 2007 року Богоявленський прихід став самостійним, а до нього був приписаний Ставангерський прихід, і Богоявленський прихід отримав свого першого настоятеля – священника Дмитра Останіна, про що у журналі №63 Святого Синоду від 21 серпня 2007 року було записано:
«Священника Димитрія Останіна, співробітника Відділу зовнішніх церковних зв’язків, призначити настоятелем Богоявленського приходу в м. Берген, Норвегія з дорученням йому пастирського окормлення приходу св. вмц. Ірини в м. Ставангері, Норвегія».

Ось що писав парафіяльний сайт після прибуття нового настоятеля на норвезьку землю:
«3 січня 2008 року до Бергена разом із сім’єю прибув призначений Святим Синодом настоятель парафії священник Дмитро Останін. До цього часу у Бергені не було свого власного настоятеля. Священник Михаїл Селявкін, який звершував богослужіння у Бергені та Ставангері, офіційно був настоятелем парафії св. вмц. Ірини у Ставангері. Тепер Берген має свого власного настоятеля. Сподіваємося, що тепер церковне життя у Бергені відродиться.
Священник Дмитро Останін прибув до Норвегії з Москви. Родом він з України, там отримав вищу світську освіту (за спеціальністю математика і прикладна механіка). Після закінчення університетського курсу він працював в одному з конструкторських бюро в Москві.
Вступив до Санкт-Петербурзької Духовної Семінарії, яку закінчив з відзнакою. Після семінарії священник Дмитро Останін працював і служив на Подвір’ї Коневського монастиря у Санкт-Петербурзі.
Отець Дмитро прилетів до Норвегії разом зі своєю матушкою – Юлією».

Це одне з перших парафіяльних фото. Служби спочатку звершувались у Mariakirke і збирали дуже скромну кількість парафіян. Але багато з тих, хто вперше переступив поріг храму в ті давні дні, досі зберегли добрі спогади про ті часи – про перші служби у цьому найдавнішому храмі Бергена.

І знову цитата зі старого сайту від 5 липня 2008 року:
«Найдинамічніше зростаючим приходом у Хордаланді назвала норвезька преса наш прихід у Бергені. І це не випадково. Довгий час у приході не було свого настоятеля, і парафіяльне життя підтримувалося парафіянами час від часу. З січня 2008 року у Бергені живе православний священник – настоятель Богоявленського приходу. Від цього часу богослужіння відбуваються на постійній основі. Спочатку богослужіння звершувалися у Mariakirken — найдавнішому храмі Бергена — за адресою Dreggsallmenningen 15 (поруч із Bryggen). Однак для багатьох парафіян це місце, хоча й освячене православною молитвою впродовж усього часу існування приходу, було не зручним. Тому що Таїнство Причастя звершувалося, як правило, у другій половині дня. А за православною традицією і згідно з приписами Церкви, до цього Таїнства ми приступаємо натщесерце. От і доводилося парафіянам разом із настоятелем постити аж до 16 години по полудні.
Пізніше ми перебралися у невеликий затишний храм св. Сунніви. Багато хто знає, що й у цьому храмі звучали слова православних молитов. Храм, як і сам шпиталь, належав католицьким монахиням-францисканкам. Католицька Церква Бергена з радістю пішла нам назустріч і надала храм для богослужінь. Нині шпиталь став католицькою гімназією.
Фактично, у травні–червні 2008 року прихід завершив переїзд із Mariakirke. На жаль, приблизно у цей час розпочався тривалий і складний судовий процес, у який опинилися втягнуті члени колишньої Парафіяльної ради та настоятель парафії. Не вдаючись у деталі, можна лише сказати, що за допомогою юристів і втручання церковного керівництва конфлікт було вичерпано, і громада знову зажила нормальним життям, освоюючись у новому храмі. А храм нам дістався ось такий:

Вид на шпиталь Флорида. (храм прихований за деревами)

Ось такою була капела до того, як її надовго покинули монахині францисканського ордену.

А ось таку капелу отримали ми.

Перед Різдвом Христовим. 2009 рік

Освячення нового іконостаса на свято Святої Трійці. 2009 рік.

У каплиці в Лоддефйорд після служби.

Увесь цей час богослужіння в приході Бергена проводилися у храмі святої Сунніви. Але у травні 2012 року, у зв’язку з тим, що католицька громада запланувала відновити постійні богослужіння у храмі святої Сунніви і розпочала ремонт, православний прихід переніс служби до лютеранської цвинтарної каплиці у Лоддефйорд.

Богослужіння у Лоддефйорді тривали до початку вересня 2012 року, а потім ми знову перебралися на колишнє місце, у St. Sunniva kap.

Foto by Radomir Gambiroza/ photographer. All Rights Reserved

У 2012 році Парафіяльні збори нашого приходу ухвалили рішення про підготовку до будівництва нашого власного храму в Бергені. З цією метою був відкритий спеціальний накопичувальний рахунок у банку, на який надходять пожертви від організацій і приватних осіб. А вже у 2016 році громада придбала свій власний храм. Зараз ми маємо прекрасний храм для богослужінь – затишний і саме такий, про який можна сказати, що він нам цілком підходить. Ми звершуємо богослужіння і треби у нашому власному храмі за адресою Grimstadvegen 38, 5252 Søreidgrend.